Сергій Лазановський, RIDNYI - В саду осіннім айстри білі

В саду осіннім айстри білі
Схилили голови в журбі
В моєму серці гаснуть сили
Чужою стала я тобі

Мені сімнадцятий минало
Весною як сади цвіли
Я про кохання ще й не знала
Ми тихо з сестрами жили

Як я садила айстри білі
То ти поміг мені полить
З тих пір я мрію про кохання
З тих пір душа моя болить

Як ти проходив мимо двору
Я задивилась на твій стан
Стояла довго під вербою
Поки вечірній спав туман

Коли умру я від кохання,
То поховайте серед трав,
А ти, зірвавши айстру білу,
Згадаєш, хто тебе кохав