Alina Pash, Zbaraski - Zinyci

Як я тону у твоїх зіницях
Ніби табу на інші лиця
Я не зоря, але біля місяця
Я знову у твоїх вухах, рахуй це поцілунком
Мої слова як у більярді потрапляють в лунку
Я не торкаючись відчую всі тату і родимки
Не треба про це вголос і не треба пошепки І поки вертиться емоцій дзиґа
Розане в лютому у горах крига
У ши аромат неначе нова книга
Давай пірнай у мене, де перлина Ми тут і зараз історія єдина