нестор - аметист

Блідий наче аметист
Сатана кличе на біс
Мертвий кашель чорний слиз
Скалю зуби наче лис

Ти знову кажеш посміхнись
Я кричу бля від'єбись
Худе тіло павший ліс
Чому таким я уродивсь?

Сам у собі ніби вбивця
Думи зітліли в брудній попільниці навіки
Тут так мало кисню
І нікуди діти свої порцелянові мрії
Малюю кістками в повітрі в надії
Отримати дозу забуття
Алкоголь просто спосіб відчути життя

Я не розумію
Ваші постійні докори
Написаний кров'ю
Згораю в любові

Моє життя
Так схоже на попіл
І я, наче фенікс
Рождаюся знову-знову

Бачиш мої чорна крила,
Я, бля, ірудивий
Іуда, скажи їм
Я завжди в лайно

Мені все одно
Чи ти маєш огиду
Сиджу на могилі
Давлюся вином

Блідий наче аметист
Сатана кличе на біс
Мертвий кашель чорний слиз
Скалю зуби наче лис аррррг

Ти знову кажеш посміхнись
Я кричу бля від'єбись від'єбись
Худе тіло павший ліс павший ліс о павший ліс
Чому таким я уродивсь

Можливо я засну і не прокинусь, випадково
Можливо ніколи не відчуватиму свободи
Ти не замітиш обличчя мого німого
Ці дні такі швидкі я постійно ловлю блідого